Яготинська районна рада
Яготинський район, Київська область

Засупоївська сільська рада

Засупоївка оновлюється щодня

В адміністративних межах Засупоївської сільської ради перебувають, окрім Засупоївки, села Федорівка та Григорівка, утворені у 1927 р. вихідцями села Панфили і територіально відносяться до сільради з 1950 р.

Через територію сільської ради проходить залізниця Київ-Харків. Розташовані дві зупинки електропотягів.

Засупоївка заснована наприкінці 18 ст. і мала назву Судевщина. За кріпосного права непокірних яготинських кріпаків засуджували до переселення за Супій, де на місці теперішньої вулиці Набережної була створена панська економія з конторою та іншими господарськими будівлями. Перше поселення кріпаків на березі Супою звалося Рокитним (тепер вулиця Сидоренка). На долю перших поселенців випав не тільки каторжний труд на панщині чи в батраках, довелося їм винести на своїх плечах і спорудження так званої «довгої греблі», що перегородила Супій (від рибгоспу до другої дачі Хрущова). Всі судевці, хто мав конячину, грабарували, тобто вручну копали землю і возили на греблю грабарками. А вже пізніше, у 90-х роках 19 ст. їхнім синам довелося грабарювати на спорудженні другої, залізничної греблі, будівництво якої завершилось у 1902 році.

Вже під кінець 19-го ст. поселенці Судевщини поступово наживали невеличкі клапті землі та господарський реманент. Потрібно було роками наймитувати, щоб заробити на десятину землі чи придбати тягло. В той час багато судевців їздили на заробітки до Таврії.

В 1912 році, за часів столипінщини, в селі було побудовано нову добротну церковно-приходську чотирирічну школу, де почали навчатися селянські діти. В часи непу сільською чотирирічкою завідував учитель Добровольський. Він створив невеликий культурний осередок, проводив активну роботу з ліквідації неграмотності на селі, був організатором художньої самодіяльності серед молоді.

У 1936 р. директор школи Петро Федорович Губенко відкрив 5-й клас семирічки, перший випуск якої відбувся у 1939 р.

На залізниці, що проходить через село, було п`ять переїздів. Один з них – «біля драної будки» (назва від зруйнованого у революцію цегляного будинку), на старому шляху з Соколовщини на Студеники. Цією дорогою колись їздили чумаки в Крим по сіль від Підварок яготинських до Підварок переяславських. Перед війною цей шлях було переорано, а переїзд закрито.

Після 1917 року люди отримали невеликі земельні наділи і після проголошення нової економічної політики швидко зміцнювали своє матеріальне становище. У селян з`явився сільгоспінвентар: плуги, борони, визи, молотарки та ін. Сільські лавки почали наповнюватися різними товарами. Було в селі кілька вітряних млинів.

На новій Садовій вулиці і так званій Луці (біля залізниці) з`явились новобудови. Окремі, більш заможні селяни вкривали свої оселі залізом.

Багато селян, які мали по одній, а то й дві конячини, об`єднувались у «супрягу», щоб ефективніше використовувати свої земельні наділи. З метою забезпечення селян посівним матеріалом, спільними зусиллями побудували «гамазей», де зберігали насіннєвий фонд.

За кілька років значно зросло виробництво зерна. Створили «комнезам» - комітет незаможних селян, головою якого був Григорій Кіндратович Колодій. Працюючи таким чином, селяни забезпечували себе хлібом та сплачували продподаток державі.

Кожен селянин на своїй ниві обов`язково сіяв коноплі, бо з них ткали полотно і рядовини, а потім шили собі спідній та верхній одяг, а ще рушники, рядна та скатертини.

У 1929 році Судевщину перейменували на Засупоївку.

У 1930-му році в селі організували товариство сільського обробітку землі (ТСОЗ) ім. 13-річчя Жовтня. Із початком колективізації було організовано колгосп «Перше Травня» (так господарство називалося до 2000 р.). Першим головою колгоспу обрали Гаврила Олексійовича Кисіля, а головою сільради на той час був Василь Васильович Колодій. В хаті Василя Кисіля була колгоспна контора (аж до 1958 року), потім – пологовий будинок, тепер там дитячі ясла.

Голод 1933 року залишив чорний слід у родинах засупоївчан. Померло з голоду 235 осіб, з них 115 дітей віком до 15 років.

У вересні 1941 року Засупоївку окупували німецькі частини. Людей примусово заганяли на польові роботи. Вивезли до Німеччини 115 юнаків та дівчат. 21 вересня 1943 р. при відступі німці спалили 89 садиб. Колгоспні будівлі вороги знищили повністю, приміщення школи перетворили в стайню, а втікаючи висадили у повітря. 160 жителів села полягли у братських могилах на фронтах війни.

В лютому 1947 року в селі відбулися колгоспні збори, на яких до Засупоївського колгоспу «Перше Травня» приєднали колгосп «Друга п`ятирічка» хуторів Федорівка та Григорівка. У 1950 р. колгосп вже був відзначений премією Всесоюзної виставки (автомашиною ГАЗ-51) за врожайність зернових. В середині 50-х років створена молочно-товарна ферма з корів симентальської породи, а в 60-х роках ця ферма стала учасником ВДНГ України в Києві.

1 січня 1956 р. відбулося урочисте відкриття клубу. У 1964 р., з приходом нового голови колгоспу І.О. Перепелиці, розпочалося інтенсивне спорудження індивідуальних будинків. Здійснюється благоустрій та озеленення села, закладено парк в центрі Засупоївки та стадіон, побудовано контору, магазин, будинок побуту, ФАП та інші громадські споруди. У 1954 р. село радіофікували.

За адміністративним поділом з 1 січня 1957 р. Засупоївка, а також Панфили та Кулябівка з Переяслав-Хмельницького району перейшли до Яготинського.

Електрифікація села тривала три роки – з 1961 по 1964 рр. Завдяки зусиллям молодого голови колгоспу М.І. Третяка у 1985 р. розпочалася газифікація Засупоївки. Велика заслуга в цій справі і виконроба В.І. Мостового.

У Засупоївці функціонує НВО «ЗОШ І-ІІ ст. – дитячий садок», ФАП, Будинок культури на 250 місць, два сільськогосподарських підприємства: ТОВ «Юні тек Систем» та ВАТ «ВАК Нова технологія». Села газифіковані, працюють водогони.

За два останні роки, завдяки наполегливості сільського голови та суттєвій підтримці спонсорів, на території Засупоївської сільської ради виконано великий об`єм робіт.

Здійснено ремонт приміщення ФАПу, водонапірної вежі по вул. Сидоренка, приміщення їдальні та майстерні школи й дитсадка, облаштовано територію стадіону, впорядковано центральне кладовище, зроблено ямковий ремонт вулиць Садової та Сидоренка, встановлено сміттєбаки на вулицях сіл, бетонну огорожу біля сільської ради, ФАПу, школи, новий паркан навколо церкви.

Для розквіту населених пунктів багато праці доклали голови Засупоївської сільської ради, починаючи з 1943 року: І.К. Головатий, Г.Н. Заєць, Г.Д. Мостовий, Я.І. Губар, П.П. Головатий, Ф.К. Ігнатенко, Ф.Ф. Ігнатенко, С.М. Лігостаєва, І.А. Сич, О.С. Федусенко, А.П. Коломієць, В.І. Смірнов, Л.В. Пузир, М.І. Лінчак, М.С. Плохута, В.В. Бондаренко.

На території Засупоївської сільради проживають уславлені орденоносці М.М. Шкляр, Л.Г. Реготун, Н.Г. Чуй, В.С. Кисіль, М.С. Галушка, О.А. Шуман.

                                                                       Голова виконавчого комітету Засупоївської

                                                                       сільської ради Бондаренко В.В.