Яготинська районна рада
Яготинський район, Київська область

Лозовоярівська сільська рада

В південному напрямі від міста Києва на відстані    125 км та 25 км від районного центру  міста Яготина розташоване село Лозовий Яр   у  фізико-географічній    зоні    центрального лісостепу.

Кордони :

  • захід   -    Червонівська сільська рада Яготинського району Київської області
  • схід     -   Лемешівська сільська рада Яготинського району Київської області
  • північ   -    Новооржицька сільська рада Згурівського району   Київської
    області

-    південь -     Сулимівська сільська рада Яготинського району Київської області

  1. Площа населеного пункту               -           733,8 га.
  2. Кількість населення                         -           884    чол.
  3. Історична довідка населеного пункту (походження назви,
    перша згадка в літописах, важливі історичні події):

На місці, де тепер розташоване село Лозовий Яр, було колись два яри, які заросли лозою. Належала ця земля яготинцям, які випасала тут худобу, косили сіно.

В Лозовому  Яру учасник війни із шведами яготинський козак Шарун П. заснував свій хутір в 1720 році.   Але полковий обозний Іван Гулак спалив хутір Шаруна   за те, що той не захотів його продати.

В 1723   році землі Лозового Яру захопив Вознесенський монастир, який був у Переяславі.    Між ченцями Вознесенського монастиря та яготинцями відбувалися часті сварки за землі.   Заселявся Лозовий Яр дуже швидко, уже в 1730 році   було 30 дворів.    В   1752 році   було побудовано   121 хату, в яких проживало 148 сімей.

В Яготині в цей час при владі був граф Розумовський, який в 1763 році приєднав Лозовий Яр до своїх Яготинських володінь. Таким чином найбільшим феодалом-кріпосником теперішнього Яготинського району стан граф Розумовський, який був дуже жорстокий до своїх селян-кріпаків і всього свого населення.   За найменші     провини селян виселяли в степ біля села, де їх держали   без     води і їжі зі зв'язаними руками і ногами.    Від таких тортур помирало багато кріпаків, тому степ було названо Замриводою. Пізніше ці землі було передано у володіння роду Рєпніних.

В 1900 році в селі проживало 3092 чол.: з них 1548 чоловіків та 1544 жінки.