Яготинська районна рада
Яготинський район, Київська область

Інформаційна довідка

Яготинщина – благодатна земля з родючими чорноземами і блакитними глибинами озер, з широкополими ланами. Край, яки має славне історичне минуле, перспективне сьогодення та світле майбутнє, край закоханих в рідну землю трудівників.

Яготинський район утворений у 1923 році. За роки свого існування район перестав бути просто провінцією, глибинкою. Нині – це регіон з потужним промисловим потенціалом, реформованим агропромисловим комплексом, розвинутою соціальною інфраструктурою, цікавим і змістовним культурно-мистецьким життям.

До складу району входять міська та 18 сільських рад, що об`єднують м.Яготин та 41 населений пункт.

Землі Яготинського району розкинулись на крайньому сході Київської області, де сходяться межі чотирьох областей. Межує район на півночі із Згурівським районом Київської області, на північному сході – з Прилуцьким районом Чернігівської області, на сході – з Пирятинським та Гребінківським районом Полтавської області, на південному сході та півдні – з Драбівським районом Черкаської області, на південному заході – з Переяслав-Хмельницьким районом Київської області, на заході – з Баришівським районом Київської області.

Район займає площу 79325 га, що становить 2,8% території області.

По території району протікають річки: Супій, Ржавець, Лозова, Гнила, Орлиця, Чумак, Жоравка, Ташанка. Ставки мають загальну площу 2862га. Найбільші: Великий Супій – 1040га, Малий Супій №1 – 378 га, Малий Супій №2 – 421 га, Малий Супій №3 – 576 га.

По території Яготинського району проходить автомобільна дорога загальнодержавного значення «Київ-Харків» протяжністю 32 км. У районі є залізнична станція «Яготин» та залізничні платформи в селах Засупоївка та Черняхівка.

Про здоров`я населення дбають медичні працівники центральної районної лікарні, комунального закладу «Яготинський центр первинної медико-санітарної допомоги»,  у складі якого функціонують 5 амбулаторій, 6 фельдшерсько- акушерських пунктів, 15 фельдшерських  пунктів.

В районі функціонує 18 загальноосвітніх закладів (2 навчально-виховних комплекси «спеціалізована школа – загальноосвітня  школа І-ІІІ ст.», 3 загальноосвітніх ЗОШ І-ІІІ ст., 10 навчально-виховних комплексів ЗОШ І-ІІІ ст. – ДНЗ (ясла-садок),  2 навчально-виховних комплекси ”ЗОШ І-ІІ ст. – ДНЗ (ясла-садок)”, 1 навчально-виховний комплекс ”ЗОШ  І ст.- ДНЗ (ясла-садок)”,), 2 позашкільних навчальних заклади – Будинок дитячої та юнацької творчості, Дитячо-юнацька спортивна школа, Державний професійно-технічний навчальний заклад „Яготинський центр професійно - технічної освіти”, Комунальний вищий навчальний заклад КОР „Чорнобильський медичний коледж”, Яготинський інститут Міжрегіональної академії управління персоналом.

У районі діє мережа закладів культури: 24 клубних заклади, 25 бібліотек, 1 бухгалтерія, 2 початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (школи естетичного виховання). 11 творчих колективів носять почесне звання «народний», та 2 хореографічних дитячих ансамблі  мають звання «зразковий».

Найдавніший період в історії Яготинщини сягає пізнього кам`яного віку палеоліту. Ще 10-12 тисяч років тому на території району проживали первісні люди-кроманьйонці (про що розповідає районний музей археології «Добраничівська стоянка»). Є також відомості про перебування тут людини в епоху міді-бронзи та Київської Русі. Перша письмова згадка  про Яготин відноситься тільки до 1552 р., а перша інформація про власників Яготина – до початку XVI ст.

Одним з перших поміщиків Яготина був Василь Танський – онук Семена Палія, в якого у 1757 р. купив землі Кирило Розумовський. У деяких джерелах є свідчення, що Яготин Розумовському подарувала імператриця Єлизавета.

Після скасування гетьманства К.Г. Розумовський (останній гетьман України) переїхав до Яготина, де в 1765 р. спорудив греблю, за допомогою якої утворилося озеро Супій, який є  справжньою окрасою Яготина. Після смерті Гетьмана Яготин в числі інших земельних володінь дістався його сину Олексію Розумовському - відомому дипломату, міністру народної освіти Росії. Він заклав тут грандіозний парк, розташований вздовж берегів мальовничого озера Супій, який  займав площу 150 гектарів. У парку знаходився двоповерховий цегляний палац, який був створений в останній третині 18 століття. Будівництво палацу було розпочате при  К. Г. Розумовському, а завершене за часів Олексія Розумовського. У плані палац виглядав як подовжений прямокутник з виступами в бік озера Супій у вигляді центральної напівротонди і резалітів в крилах. Палац повністю зруйнований у 19 столітті. До даного часу зберігся лише лівий резаліт будівлі. Після ремонту в 1984 році в ньому відкрито картинну галерею.

У 1800 р. Розумовський побудував у Яготині унікальну Троїцьку церкву.

Відбудову зруйнованої 1936 р. церкви було розпочато у 2000 р.,  а сьогодні Свято – Троїцький собор  вже діючий ,- це архітектурна перлина району і всієї України.

Особливе значення має перебування в Яготині Т.Г. Шевченка. Шевченко був у Яготині і в 1843, 1844,1845 та 1859 роках. До яготинської доби відносяться його «Археологические записи…», малюнок сепією «Шевченко малює селянський двір» та повість «Близнецы».

З 1932 р Яготин був у складі Київської області, 1933 р. по 1937 р у складі Харківської, а з 1938-го Полтавської, з 1 січня 1954 р. район знову включено до Київської області. Нині - це регіон з потужним промисловим потенціалом, реформованим агропромисловим комплексом, розвинутою соціальною інфраструктурою, змістовним культурно-мистецьким життям. 

Найбільша частка виробленої продукції припадає на підприємства   харчової   промисловості (98,0 %).

Провідними бюджетоутворюючими галузями промисловості є харчова та машинобудівна. Добре відомий  за межами району ПАТ ”Яготинський маслозавод”

Сьогодні Яготинський маслозавод – Публічне акціонерне товариство, сучасне базове підприємство з переробки молока і вершків у великих обсягах. На сьогоднішній день Яготинський маслозавод випускає багато видів молочної продукції під ТМ «Яготинське» - це: масло, сиркові вироби та кисломолочні сири, йогурти, молоко, сметана, кефір, ряжанка, простокваша, сироватка, закваска, геролакт, какао на молоці. Вся продукція виготовляється виключно з високоякісної натуральної сировини. Асортимент включає 112 продуктових позицій. Візитною ж карткою підприємства вже багато років вважається вершкове масло ТМ «Яготинське», а гордістю також є унікальний кисломолочний продукт – закваска «Яготинська», що відрізняється він інших кисломолочних продуктів підвищеним вмістом спеціально підібраних молочнокислих бактерій.

На підприємстві постійно працює майже 900 чоловік та ще майже 100 чоловік - у Філії ПАТ «Яготинський маслозавод» «Яготинське для дітей».

Районний агропромисловий комплекс налічує 58 сільськогосподарських підприємств різних форм господарювання та 114 фермерських господарств, які обробляють 47605 га землі.

В сільськогосподарській галузі працює понад одна тисяча осіб. Тваринницьку галузь представляють 9 сільськогосподарських підприємств, зокрема, 6 господарств утримують скотарство (худобу), 5 господарств - свинарство.

Панфильська дослідна  станція ННЦ (ІЗ  НААН) є  базовою  установою  ННЦ   «Інститут  землеробства  НААН».У своєму підпорядкуванні має державне підприємство - дослідне  господарство. Це одна з найстаріших  наукових  установ  України,  що  бере  початок  з  Підставської болотної  дослідної  станції,  яка  була  створена  в  1915  році  в  с.Підставки  в  нижній  частині  заплави  р.Супій.

Яготинська земля багата творчими людьми, які своїм життям і творчою працею примножують духовний потенціал нашого міста і району. Тут народилися бандурист А.Бобир, письменники Д.Гордієнко, І.Бурдак, І. Крій, В., літературознавець С. Козуб, фітотерапевт Є.Товстуха та ін.. На Яготинщині народилися народилась і творила видатна народна художниця України К.В. Білокур (1900-1961), ім`я якої відоме далеко за межами України. Нині в Богданівці, на батьківщині митця, діє музей-садиба, а картини художниці експонуються в Яготинській картинній галереї.

Яготинщина славиться двома двічі Героями Радянського Союзу – А.Г. Кравченком (с. Сулимівка) і майором М.З. Бондаренком (с. Богданівка), Героями Радянського Союзу В. І. Кравченком,  І. В. Борщиком (с. Годунівка), А.І.Гиричем (м. Яготин), І.І. Бранцем ( с. Райківщина), В.Ф. Кайдашем, Г.Є. Литвиненком, О.П. Матіковим. Прославили яготинський край і повні кавалери орденів Слави М.Н. Дубошій, В.І. Ходус, Є.Д. Гелевера, Козлов, підпільники із с. Фарбоване на чолі з директором школи М.І. Яценком, партизанка Феня Матильова (вчителька), партизани загону «Перемога або смерть» на чолі з С.Я. Осєчкіним.

До  визначних  пам’яток  району  відноситься  Будинок  Віктора  Закревського (с.Лемешівка), а також Алея Слави  у  м.Яготині  з скульптурною галереєю  героїв-земляків   та  меморіальним  комплексом,  пам’ятна стела воїнам підрозділу лейтенанта Посітка Г.Я.(м.Яготин).У селах  району встановлені меморіальні комплекси у пам’ять про загиблих жителів  у  роки Великої Вітчизняної війни, а також погруддя двічі Героя  Радянського Союзу А.Г.Кравченка (с.Сулимівка) та погруддя  двічі Героя  Радянського Союзу М.З.Бондаренка  (с.Богданівка).

Із  культурної  спадщини встановлено 2  пам’ятники Т.Г.Шевченку  у м.Яготині,  пам’ятник народній художниці  К.В.Білокур  у  с.Богданівка, пам’ятник колишньому  міністру енергетики і електрифікації СРСР П.С.Непорожньому. На території району знаходиться   урочище  «Калиновий  Гай» із цілющим джерелом , якість води із якого  немає аналогів у області, каплиця Святої  мучениці Параскеви, що  розташовані біля  села  Трубівщина. 

Комунальний заклад Київської обласної ради «Яготинський історичний музей» - це   великий музейний комплекс, що складається з об’єднаних в єдине ціле темою історії рідного краю окремих  9 відділів музею, широко відомий на Київщині та за її межами.

Основними напрямами діяльності музейних відділів є науково­дослідна, науково­фондова, науково­просвітницька робота, залучення великої кількості нових відвідувачів, висвітлення нових подій з історії рідного краю та Київщини, подій сучасності в оновлених музейних експозиціях. Науковий колектив музею працює над розробками тем, які сприяють дослідженню та вивченню культурно­історичної спадщини рідного краю.

 Історичний музей відкритий у 1960 р., розташований у центрі міста в будинку ХІХ ст., експозиція якого базується на краєзнавчих матеріалах Яготинщини (вул. Незалежності,114, м. Яготин)

Картинна галерея розташована в мальовничому парку на березі озера Супій в історичному будинку, колишньому палаці Розумовських­Рєпніних, який є пам’яткою провінційного зодчества кінця ХVІІІ – початку ХІХ ст. (вул. Незалежності, 65б, м. Яготин)

Експозиція Музею «Флігель Тараса Шевченка»  ознайомлює з перебуванням Великого Кобзаря в Яготинському краї в 1843-1845рр. У ХІХ ст. цей будинок входив до архітектурного ансамблю М.Г. Рєпніна  і використовувався як гостьовий ( вул. Незалежності, 69б, м. Яготин)

Музей етнографії – це справжній куточок народознавства, осередок співпраці наукових працівників з учнями та вчителями місцевих шкіл, студентами у вивченні краєзнавчого матеріалу: життя та побуту українського селянства, зокрема  Яготинщини (вул. Незалежності,105а, м. Яготин)

Археологічний музей «Добранічівська стоянка» створений на місці розкопок, які проводила палеолітична експедиція Інституту археології Академії наук УРСР під керівництвом доктора історичних наук І.Г. Шовкопляса (вул. Музейна,1, с. Добраничівка)

Краєзнавчий музей імені двічі Героя Радянського Союзу А.Г. Кравченка          в с. Сулимівка, (вул. А.Г. Кравченка, 106а) розповідає про легендарного командарма та відомих людей села.

Краєзнавчий музей с. Капустинці (вул. Миру, 1а) знайомить з історичним минулим та сучасним суспільно-політичним життям.

Краєзнавчий музей імені славетного земляка Міністра енергетики та електрифікації колишнього Радянського Союзу П.С. Непорожнього в с. Кулябівка (вул. Миру, 183а) представляє матеріали про відомого енергетика, видатних земляків та їх досягнення.

Меморіальний музей­садиба К. Білокур знаходиться у с. Богданівка, (вул. Катерини Білокур,72)

Богданівський меморіал включає в себе хату-музей та садибу, де ростуть дерева-сучасники художниці, де встановлено прекрасну  скульптуру Народного художника України Катерини Василівни на повний зріст.