Яготинська районна рада
Яготинський район, Київська область

Богданівська сільська рада

Богом дане село

Село Богданівка - центр Богданівської сільської ради, розташоване у фізико - географічній зоні центрального лісостепу, за 25 км від Яготина, за 7 км від роз"їзду "Черняхівський". Площа території сільської ради - 4592 га, площа населених пунктів - 5,99 км кв. По території сільської ради проходить автомобільна дорога загальнодержавного значення "Київ - Харків" протяжністю 11 км.

Сільська рада складається з двох населених пунктів: с. Богданівка, населення якого 737 чол. та с. Коптевичівка, населення - 231 чол.

Місцевість, на якій тепер знаходиться село Богданівка, у 1730 році без будь-яких документів захопив переяславський комендант Яковлєв. Пізніше переяславський полковник Василь Танський, обгрунтувавши незаконність захвату цих земель Яковлєвим, повернув землі у володіння переяславського полку і володів ними сам, поки був полковником. Після Танського на правах переяславського полковника землі перейшли до Богданова, який і заснував на цих землях слободу, названу на його честь Богданівкою. За період його володіння слободою чисельність сімей (дворів) становила 50 (за випискою із архіву Рєпніна, зробленої в 1940 році).

У 1891 році в селі Богданівка було збудовано церкву і до складу Богданівського приходу ввійшла половина хутора Коптевичівка та хутір Гречанівка. Цього ж року на кошти громади збудовано хату, в якій помістилась церковно - приходська школа. У рік свого відкриття школа нараховувала 12 учнів. Пізніше в селі на кошти громади було побудовано новий будинок з двох класних кімнат дня земської школи, у якій у 1907 році навчалося 22 учні.

На початку XX століття у селі відбуваються соціальні зміни: поширюється розшарування селян, з'являються ремісники. За "Алфавітним показником населених місць Полтавської губернії за 1910 piк " у Богданівці нараховувалось 294 господарства з населенням 1842 осіб, які володіли 1641 десятиною землі.

У 1918 році селяни самочинно розділили землі місцевих багатіїв між бідними селянами. З грудня 1919 року у селі було створено ревком.

У 1921 році в селі Богданівка була створена сільська рада, яку очолив Тавенко Федір Панасович, а потім Чорний Йосип Іванович.

З 1921 року Богданівка і Коптевичівка входили до складу Ковалівського району, з 1931 року - до Драбівського району, з 1934 року - до Бирлівського району, з 1948 року - до Шрамківського району Полтавської області, з 1954 року - до Черкаської області, а з 1959 року - до Яготинського району Київської області:

У 1922 році в селі була створена артіль для спільного обробітку землі імені Т.Г.Шевченка, першим головою якої був Кононенко Григорій Матвійович. Пізніше на території Богданівської сільської ради діяли 4 колгоспи, які лише після Великої Вітчизняної війни було об’єднано в один колгосп ім. М.З. Бондаренка.

В період проведення масової колективізації і створення колгоспів її очолив п’ятитисячний Куракін Іван Лаврович (у 1930 році).

У період голодомору 1932-33 років у селах Богданівка та Коптевичівка померли від голоду понад 210 жителів.

У 1934 році колгосп займає одне із перших місць з вирощування цукрового буряка у Бирлівському районі, а ланкову Кононенко Горпину Йосипівну, ланка якої зібрала по 420 центнерів цукрового буряка з гектара, та Білокур Наталку Полікарпівну було висунуто делегатами на II Всеукраїнський з'їзд колгоспників-ударників.

У довоєнні роки в колгоспі були створені тваринницькі ферми, майстерня, кузня. Було побудовано свиноферму на 300 голів маточного поголів'я, паровий млин із маслобійнею. Особливо славились рисаки із конеферми колгоспу ім. Ворошилова, які брали участь у змаганнях на іподромах Полтави, Черкас, Києва.

У роки Другої світової війни понад 450 жителів села приймали безпосередню участь у розгромі фашистських загарбників, з них 185 чоловік не повернулися із фронту, У 1941 році на території села було розташовано два тимчасових табори для військовополонених, де за різними даними перебувало від 15 до 20 тисяч радянських солдат. З 18 вересня 1941 року по 21 вересня 1943 року село Богданівка перебувало в окупації.

За час фашистської окупації в селі було розстріляно 28 чоловік. У Німеччину на примусові роботи було вивезено із села понад 110 юнаків та дівчат.

21 вересня 1943 року Богданівку визволили бійці 309 стрілецької дивізії 2 танкового корпусу 40-ї армії Воронізького фронту.

В 1950 році відбулося укрупнення колгоспів, у результаті чого виник один колгосп ім. М.З. Бондаренка. На початку 60-х років його очолив Кравченко Афанасій. За його правління в селі було збудовано електростанцію, електрифіковано ферми.

У 1965 році у колгоспі нараховувалось 20 комбайнів, 30 тракторів, 15 автомашин та іншого сільськогосподарського інвентарю на суму 234 497 карбованців, за допомогою якого оброблялось 4488 га землі та утримувалось 596 дійних корів, 920 голів молодняка ВРХ, 1965 свиней (із них 185 свиноматок).

У селі працювали дитячий сад-ясла, де знаходилось 135 дітей, та дві школи, де навчалось 320 учнів.

В селі народилася та працювала народна художниця Катерина Василівна Білокур (07.12.1900 -10.06.1961). З кінця 30-х років за сприяння співачки Оксани Петрусенко її творчістю зацікавилися у Полтавському центрі народної творчості. Незабаром відбуваються виставки її робіт у Полтаві, а потім у Києві. В 1951 році кращі твори художниці демонструвались на Декаді української літератури і мистецтва у Москві. В цьому ж році майстриню нагородили орденом "Знак пошани". Побачивши картини К. Білокур на міжнародній виставці ЮНЕСКО у Парижі, Пабло Пікассо високо оцінив ці роботи, зазначивши: " Аби в нас була такого рівня майстриня-художниця, ми змусили б про неї говорити весь світ".

На могилі в 1965 році художниці встановлено бюст роботи заслуженого діяча мистецтв України Івана Гончара (1911-1993).

У Богданівці 1977 року відкрито музей-садибу К.В.Білокур. На території музею в 1986 році встановлено пам'ятник художниці роботи її племінника Івана Білокура.

В 1989 році встановлено премію імені Катерини Білокур за досягнення в народно-декоративному мистецтві.

Веде свій родовід із Богданівки і Ганна (Галина) Миколаївна Самарська (Косяченко), учениця К.В. Білокур, член Спілки художників України, заслужений майстер народної творчості (1977р.), лауреат премії імені Катерини Білокур (2001 р.).

У селі народився Бондаренко Михайло Захарович (20.10.1913-27.07.1947), льотчик, командир полку, двічі Герой Радянського Союзу. Учасник радянсько-фінської війни (1939-1940 рр.)

Майор М.З. Бондаренко здійснив 230 бойових вильотів, особисто знищив 14 німецьких літаків, 25 вагонів з вантажем, 14 танків, 12 автомашин, 21 зенітку, 20 артилерійських гармат, близько 600 солдат і офіцерів противника. Фашисти 14 разів підбивали його літак, але він завжди "дотягував" до аеродрому.

В центрі села Богданівка біля школи встановлено бронзовий бюст двічі Героя Радянського Союзу, а недалеко, у сквері знаходиться його могила.

Вихідцем із Богданівки є Прохоренко Анатолій Григорович (народився 15.06.1940 р.), поет, член Спілки письменників України, кандидат економічних наук.

Сьогодні в селі найбільшим підприємством є ДП "Богданівське" (ТОВ «Агро Інвест Україна»). Основний напрям господарства - вирощування зернових культур. Розвинуто тваринництво. Працюють 5 фермерських господарств, 10 торговельних закладів.

В даний час у селі функціонує загальноосвітня школа І-III ступенів, в який навчається 120 учнів, дитячий садок, ФП в с. Богданівка, ФП в с. Коптевичівка, відділення зв`язку, АТС, будинок культури, бібліотека. Створено фольклорно-етнографічний ансамбль «Берегиня» (1980 р.) - керівник Н.М. Слабковська.

Церковній громаді належить храм Святих Апостолів Петра і Павла.

На сьогодні в населених пунктах сільської ради повністю налагоджено вуличне освітлення.

Продовжується прокладання твердого покриття доріг.

Встановлено паркани біля об’єктів соціальної сфери (Богданівський ФП, сільська рада, СБК).

Місцеві парки та цвинтарі очищені від кущів та сухостою.

Проведено впорядкування братських могил та площі «50-річчя Перемоги», капітальний ремонт у Богданівському НВК “ЗОШ І-ІІІ ст. – ДНЗ (ясла-садок)» та сільському будинку культури.

На території сільської ради побудовано альтанку, зроблено три клумби.

Здійснено косметичний ремонт “Обеліску Слави”.

З нагоди проведення у Богданівці міжрегіонального фестивалю «Катеринина пісня», присвяченого Катерині Білокур, поруч із сільським будинком культури відкрито літній танцювальний майданчик.

1 вересня 2013 року відкрито відремонтоване приміщення дитячого садка «Сонечко».

На території Богданівської сільської ради проживають орденоносці – ветерани праці О.М. Бригінська, В.М. Гайдай, Л.П. Кругляк, Г.М. Латиш, Г.М. Остапець, М.С. Прохоренко, Н.С. Радченко.